Шкільна шевченкіана

В нашій школі 5.03.14 р. відбулася гра «Шкільна шевченкіана». В якій взяли участь учні 5-11 класів. Було дві команди: «Неофіти» і «Гайдамаки». На конкурсі були присутні журі, які оцінювали роботу команд. Конкурс проходив у три етапи: перші два етапи для команд, а третій – уболівальників (уболівальники називали помітні місця пов’язані з іменем Т.Шевченка; згадували рядки з творів Т.Шевченка, де є назви рослин; декламували вірші поета; пригадали назви відомих картин Кобзаря). У боротьбі двох команд перемогу здобула команда «Неофіти». Гра пройшла весело і завзято. Діти були задоволені.

Захід підготувала та провела учитель української мови та літератури Ткаченко О.Б.

"Тарас Шевченко - провісник долі України"

06 березня в рамках Шевченківських днів проведено свято поезії "Тарас Шевченко - провісник долі України".Учні 1-11 класів змагалисяза звання кращого читця.
Переможницею стала учениця 7 класу Пшеченко Анна (вірш "Доля")

Ми шануємо пам'ять Шевченка

4 березня для учнів 1-4 класів відбулося літературне свято «Ми вшануємо пам'ять Шевченка». На ньому дітлахи ознайомилися з життєвим і творчим шляхом великого Кобзаря. Також діти підготували малюнки до відомих віршів поета, декламували вірші, відгадували кросворд та складали віночки з квітів зі складами слів з рядків віршів. У кожній дитячій душі цей захід залишився світлим та добрим спогадом.

Захід підготувала та провела учитель початкових класів Грищенко Ю.М.

Літературно-музична композиція

03.03.2014 року була проведена літературно-музична композиція "Душа поетова". На свято була запрошена майстриня української вишивки Калашник Раїса Михайлівна зі своїм чоловіком Віктором Карповичем. Майстриня подарувала школі вишиті портрети Т.Г.Шевченка та Лесі Українки, вишитий рушник. Діти з радістю отримали подарунки. Вони звернулися до дітей зі словами "Кріпак із кріпаків, геній із геніїв - це він дочасно віддав своє життя, аби неправда і сваволя, кривда і глум над чесною людиною ніколи не приходили на нашу землю. Великий митець пішов із життя... Але його думи та твори живі. То нехай здійснюються його мрії про прекрасну, квітучу, багату, вільну та щасливу країну - нашу неньку Україну".
Під керівництвом учителя української мови та літератури Ткаченко Т.М. колектив школи поринув у Тарасове життя та його твори. Прозвучали пісні на його слова. Чудова мультимедійна презентація "Душа поетова святая живе в святих його речах..." доповнила свято.

ПЛАН
проведення заходів,
присвячених 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка
на 2014 рік

Тарас Григорович Шевченко

Тарас Григорович Шевченко (1814 — 1861) народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії.

Після смерті у 1823р. матері і 1825р. батька Тарас залишився сиротою. Деякий час був “школярем-попихачем” у дяка Богорського. Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа непереборна пристрасть до малювання. Він мріяв “сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром” і вперто шукав у навколишніх селах учителя малювання. Та після кількох невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця.

21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка. Успішно працює він і в жанрі портрета (портрети М. Луніна, А. Лагоди, О. Коцебу та ін., автопортрети).

1844р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот.

У роки заслання Шевченко, як і раніше, працює в різних поетичних жанрах. Він пише соціально-побутові поеми (“Княжна”, “Марина”, “Москалева криниця”, “Якби тобі довелося...”, “Петрусь” та ін.), історичні поеми й вірші (“Чернець”, “Іржавець”, “Заступила чорна хмара”, “У неділеньку у святую” та ін.), вірші й поеми сатиричного змісту (“П. С.”, “Царі”), хоч у ці роки свідомо стримує свій темперамент політичного сатирика. Та головний набуток його творчості 1847 — 1850 рр. — лірика. Лірика й особистого плану, і рольова, в якій чільне місце займають вірші в народнопісенному дусі. За ідейно-художніми якостями і значенням в літературному процесі лірика Шевченка цього періоду — етап не тільки в його творчому розвитку, а й в українській поезії взагалі. Реалістичним психологізмом, відтворенням “діалектики душі”, природністю поетичного вислову вона випереджала літературну добу й створювала грунт для дальшого піднесення української поезії наприкінці XIX ст. (І. Франко, Леся Українка).

Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”. У похороні поета брав участь чи не весь літературно-мистецький Петербург (зокрема, М. Некрасов, М. Михайлов, Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін, М. Лесков, М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Г. Честахівський). Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.